Історія школи

     На третій природній терасі села, яку називають «Горкут», гордо височіє, немов оберігаючи вхід на територію школи могутній, в шість обхватів дитячих рук, найбільший на все село зелений дуб, якому понад 100 років , тихо колише вітами, спостерігає та оберігає спокій метушливої дітвори.

Точні дані про дату заснування першої школи в мікрорайоні Горкут с.Іспас не відомі. Зі слів жителів с.Іспас Мазуряка П.В., архівних даних та інших, на території сьогоднішньої школи була відкрита початкова школа 28 серпня 1892 року. В 1918 році на кошти Іспаської громади німецькі колоністи з Катериндофу (нинішнє с.Черешенька ) розпочали будівництво семирічної школи, яка прийняла перших учнів в початкову школу вже у 1922 році. Першим директором школи був п.Міруш. В 1922 році в школі налічувалося 37 учнів.

Частина вчителів, які були румунськими шовіністами, били ні в чому не винних дітей, тільки за те, що вони не знали румунської мови. Ось уривок з розповіді Тарновецького І.І. (колишнього директора школи) : «Розповім про випадок зі мною. В 1936 році в Іспаській школі (Горішній кут) на другий день після мого прибуття в школу вчителька звернулася до мене на румунській, мові. Я встав, але не зрозумів, що вона сказала. Тоді вчителька підійшла до мене і з усієї сили вдарила мене по обличчю. В непритомному стані я був доставлений в Чернівецьку лікарню, де мені зробили операцію і я залишився глухим на праве вухо. Коли ж батько подав цю справу на розгляд до суду, то там сказали, що такі справи не розбирають, бо вчителька захищала інтереси румунської держави.»

В 1940 році прийшло довгождане визволення. На базі школи організовується семирічна школа. Діти трудящих одержали змогу вчитися рідною мовою. Тільки в Іспаській семирічній школі в 1940 - 1941 навчальному році було створено три п'ятих і три шостих класи. Поряд з дітьми в школу йшла вчитись молодь, яка раніше закінчила румунські так звані «народні школи».

Разом з окупантами втекли й ті вчителі, що румунізували українське населення. На весь Вижницький район залишилось всього 13 -15 місцевих учителів. В багатьох школах не було жодного - вчителя. Проте ця проблема була успішно розв'язана. .Український уряд направив на Буковину потрібну кількість учителів і забезпечив усі школи педагогічними кадрами. Зокрема, в Іспаську горкутську школу прийшло подружжя Тарновецьких . Тарновецький І.Г. - уродженець с. Боянчук Заставнянського району та його дружина Тарновецька (Марко) О.І. уродженка с. Іспас. Це були кращі педагоги. Українські вчителі проявили величезну любов і увагу до місцевих дітей, ділилися з дітьми останнім кусочком хліба.(З спогадів Сопілко (Грицюк ) М.М.).

Тарновецький Іларій Гаврилович - один з перших післявоєнних директорів школи.

Тарновецький Іларіон Гаврилович ( 1892-1972) закінчив вчительську студію в Чернівцях. Викладав в школі історію, географію, співи. З 1947р по 1958 рік - директор школи. У 1941 році разом з дружиною були заарештовані румунськими властями як вчителі українці, що навчали дітей українською мовою, позбавлені румунського громадянства та кинуті в тюрму. Однак після звільнення з тюрми Іларіон Гаврилович керує українським церковним хором, співає в народному домі м. Чернівці, влаштовує народні читання у власній хаті, грає на скрипці для односельчан, розказує історію України.

Тарновецька (Марко) Ольга Іванівна (1898-1959) вчителька математики Іспаської школи. Разом з глибокими знаннями, педагогічним тактом, проявляла особливу любов до дітей в школі. Одна з перших в області в 1945 році нагороджена знаком "Відмінник народної освіти", делегат учительських з'їздів, учасник Буковинського віча в 1944 році.

У 1940-1941 н.р. в 2-х школах Іспаса працювало 14 вчителів. Їм треба було багато працювати, бо не тільки учні 1-х класів, але й ті, що поступили вчитись у 5 - 6 класи, не знали жодної букви українського чи російського алфавіту, Навчання у всіх класах почалось з вивчення алфавіту. .Одержало можливість вчитися й доросле населення. В Іспасі, як і в інших селах, успішно йшла ліквідація неписьменності. Вперше були відкриті сільський клуб, бібліотека, амбулаторія.

Щастю визволених людей перешкодила війна. Німецькі та румунські фашисти принесли людям голод, смерть . Школи в селі майже не працювали. Всі інші соціально-культурні заклади, відкриті в 1940-1941 роках, були пограбовані, закриті.

В післявоєнні роки директорами школи були Козача Є.І, Ковальова К.К., Тарновецький І.Г. З жовтня 1958 р. школа стає восьмирічною, яку очолила Курейкіна Н.С.

З 1976 до 1987 р. школу очолює Тарновецький Ігор Іларіонович .

Народився 19.02.1929 р. в с.Іспас. З 1936 по 1939 рр. навчається в Іспаській початковій школі.

В 1941-1942 рр. навчається в 5 класі Вижницької СШ, але змушений її покинути із-за арешту батьків румунськими властями. Після війни у 1944 р. навчається у 7 класі Іспаської семирічної школи, а в 1948 році закінчує Вижницьку СШ. Далі продовжує навчання в Чернівецькому вчительському інституті. В 1956 році закінчує Чернівецький державний університет за фахом - вчитель історії.

В 1950 році працює вчителем 3 класу Іспаської СШ, а з вересня цього ж року вчителем історії Мілієвської семирічної школи. В 1956-1958 р.р. вчитель історії Кибацької семирічної школи. З 1958р. по 1967 р. вчитель історії Іспаської СШ, а з 1967р. по 1970 р. організатор позакласної роботи школи. З 1970р. по 1976р. - директор Іспаської середньої школи сільської молоді. З 1976 року - директор Іспаської восьмирічної школи.

Тарновецький І.І. організатор сільського музею історії села. Вів велику пошукову роботу, співавтор книги "Історія міст і сіл України, відкрив стоянку людей трипільської культури в урочищі "Коритниця" с. Іспас. Відмінник освіти України, нагороджений багатьма відомчими нагородами.

З 01.06.1987 року по 31 серпня 2026 року школу очолює Гавалешко Олег Петрович, виходець з династії вчителів , (зять родини Тарновецьких) вчитель історії, вчитель вищої категорії, вчитель - методист, кавалер знаку МОНУ « Василь Сухомлинський», нагороджений Знаками «Відмінник народної освіти України», «Відмінник освіти України», Почесними Грамотами Міністерства освіти України, лауреат премії ім. Ю. Федьковича.

Незважаючи на поважний вік шкільних будівель невпізнанно змінилася школа за останні 20 років. Значно зміцніла матеріальна база навчальних кабінетів. Навчальні кабінети початкових класів, кабінети історії, української мови, біології, природничих наук, трудового навчання по праву рахуються кращими в районі. В школі існує зразкове спортивне містечко з нестандартним обладнанням, шкільне футбольне, гандбольне, волейбольне та баскетбольне поля. Перекрито металопрофілем основний корпус школи, побудовано шкільну котельню на газі та здійснено центральне водяне опалення школи, облаштовано колодязь та глибинну водяну свердловину, проведено каналізацію від шкільної їдальні, облицьовано стіни основного корпусу сайдингом, побудовано 300 м шкільної огорожі.

       В 2014 році школу рішенням сесії районної ради перепрофільовано в Іспаський навчально-виховний комплекс, що дозволило об'єднати школу з дошкільним відділенням.

     У 2021–2022 роках — у межах загальнонаціональної освітньої реформи «Нова українська школа» (НУШ) та формування спроможної мережі Вижницької громади, закладу офіційно змінили тип (старий статус НВК І–ІІ ступенів ліквідували) й остаточно перепрофілювали в Іспаську гімназію з дошкільним відділенням та початковою школою.

Команда нашого закладу активно розвиває сучасну систему внутрішнього менеджменту та методичної підтримки, впроваджуючи цілісну модель виховної роботи.

Наша головна місія — формувати свідомих громадян України, які знають і поважають історію рідного краю, цінують культурну спадщину свого народу та зберігають національні традиції. Усі освітні заходи ми спрямовуємо на глибоке вивчення краєзнавства, виховання патріотизму, розвиток естетичного смаку та розкриття унікального потенціалу кожної дитини.

Наші гордості та досягнення:

Протягом років вихованці школи впевнено заявляють про себе на Всеукраїнських учнівських олімпіадах. В активі закладу — численні перемоги на територіальному етапі, а також визначні здобутки на обласному рівні (зокрема, І та ІІ місця з технологій/трудового навчання, англійської мови, інформатики).

Багато років на базі школи успішно функціонує філія Обласної дитячо-юнацької спортивної школи з вільної боротьби. Наші борці — постійні переможці обласних та всеукраїнських турнірів.

Серед видатних вихованців секції — Артур Павук, майстер спорту з вільної боротьби та призер європейської юнацької першості, а також Надія Кусяк, кандидатка у майстри спорту.

Наші управлінські орієнтири та корпоративна культура:

• Простір для розвитку: Формуємо атмосферу довіри, взаємодопомоги та свободи вибору, де кожен учитель та учень може сміливо проявляти ініціативу та творчий підхід.
• Турбота про педагога: Спільно з профкомом дбаємо про престиж кожного навчального предмета, зростання авторитету вчителя, покращення умов праці та його мотивацію.
• Творчий мікроклімат: Підтримуємо баланс професійної вимогливості та чуйності, створюючи доброзичливе середовище для самореалізації.
• Демократичне врядування: Впроваджуємо сучасні демократичні засади в життєдіяльність колективу та спільно реалізуємо стратегію перспективного розвитку закладу.

Виховна екосистема закладу: цінності, напрями та результати

В основі нашої виховної системи — педагогіка партнерства, що будується на взаємоповазі, довірі та тісній співпраці між вчителем, учнем і родиною.

Ключові вектори виховної діяльності:

• Громадянсько-патріотичний: Формуємо національну свідомість через вивчення традицій (зокрема, проведення знакових заходів, як-от посвята у козачата, конкурси козацького строю та пісні).
• Культурно-естетичний та творчий: Розвиваємо художній смак і креативність учнів через участь у творчих гуртках, виставках малюнків та вишивок, що регулярно приносить закладу призові місця на територіальному рівні.
• Екологічний та трудовий: Орієнтуємо молодь на екологічну культуру, розуміння взаємозв'язку природи й суспільства та формування працелюбності й самостійності.
• Здоров'язбережувальний: Дбаємо про повноцінний фізичний розвиток, охорону здоров'я та популяризацію здорового способу життя серед школярів.